Історія школи

Село Самари знаходиться в північній частині Волинської області. Коріння його історії сягають в далеку давнину. Перша писемна згадка про населений пункт, який тоді називався Самаровиче, відноситься до 1500 року./Files/images/9.jpgОЗЕРО ЛУКИ

Щодо назви села, то існує переказ, записаний ще у XIX столітті. У ньому говориться, що близько тисячі років тому рибалка Мацей поселився на горі біля озера, яка згодом стала називатися Мацейова /Мацова/. Мацей певний період часу проживав сам, більше того, переховувався від властей за якусь провину.

В озері Луки ловились великі соми вагою до трьох пудів. Ці соми Мацей продавав, а частіше вимінював на необхідні речі та продукти харчування. Люди, які їхали за сомами, говорили: "Їдемо туди, де рибак сам соми ловить". Пізніше поселення стали називати Сомалі, Самаровиче, а далі Самари.

З часом поселення зростало, і в 1500 році кількість поселян становила близько 35. Також збереглися відомості про церкву, яка була побудована королевою Бонною, дружиною короля Сигізмуда, в честь святої патрони Параскеви, а також матеріали про школу в с. Самари.

Вперше про школу с. Самари згадується в 1885 році. В історії залишився унікальний документальний опис побуту та ентографії населеного пункту. Зафіксовано це в рідкісній книзі Д.К.Зеленіна "Описание рукописей ученого архива императорского русского географического общества /Петроград 1914/". В книзі вміщені етнографічні записи 1885-1886 року вчителя М.Г.Семеновича, який побував проїздом у Самарах. М.Г. Семенович пише, що в селі є школа, від якої батьки дітей шкільного віку відкуплялися, навчаються там переважно хлопчики.

Та вже в І89І році в с. Самари діяла церковно-приходська школа, в якій також навчалися лише хлопчики. Ця школа діяла до початку першої світової війни 1914 року.

У першій половині ХХ століття Самари були великим населеним пунктом, у сільській школі було багато учнів. Початкова школа діяла також на хуторі Боровуха. Батьки, діти яких не відвідували школу, платили штрафні збори по 5 злотих на рік. Школа в с. Самари вела переписку зі школою з м. Лешно, і їй Самарівська школа була підшефною. Шефи присилали посилки з одягом, підручниками, зошитами, олівцями. Вчителями були Микола Фрудлей, Григорій Колошак, Григорій Очіхімовський.
Навчання в той час було надзвичайно тяжким. По-перше, в учнів не було зошитів, книжок, вони змушені були писати на будь-яких папірцях, обкладинках. По-друге, суворою була дисципліна. За найменшу провину учнів били палицями, ставили коліньми на гречці. Діти ходили до школи в постолах, домотканих сорочках та штанах. Інколи дітям з бідних сімей видавали одяг, взуття, шкільне приладдя, олівці./Files/images/1.jpg1948. В.Л.Батенко

У 1932 році була проведена шкільна реформа, суть якої полягала у створенні трьох типів шкіл - І-ІІ-ІІІ ступеня. Діти вчилися в кожному типі школи 7 років. В кінці 30-х років учнів із бідних сімей забезпечували безкоштовним харчуванням. Для них на шкільному дворі варили кашу, давали білий хліб, каву.

З приходом і утвердженням Радянської влади освіта в селі продовжувала розвиватись. В 1940 році на території села працювало уже три школи: у Самарах, у Боровусі і в Заліссі. В останніх двох хуторах діяли підготовчі школи, а в с. Самари - початкова, де завідуючим був Котюх Василь Денисович родом із с.Видраниця Ратнівського району.

Під час німецько-фашистської окупації в Самарах працювала початкова школа, яка була спалена німцями в 1942 році. Після цього самарівські діти не навчалися до 1944 року. Після визволення населеного пункту від фашистів у 1944 році в селі знову відкрилась школа, яка була розміщена у двохкімнатній хатинці, знищеного фашистами єврея Галунова. Парт, підручників, зошитів не було. Вчителька писала на листку букву, показувала її дітям, а вони вигукували цю букву, якщо знали, а потім таким чином - цілі слова. Навчання продовжувалось до зими. Першою вчителькою у повоєнній школі була Літинська Антоніна Володимирівна родом з Києва,пізніше - учитель із сусіднього села Річиця Пікун Федір Михайлович. Наступного року почалось регулярне залучення дітей до школи. Завідуючою була Чайковська Поліна Іванівна.

Наступне повідомлення про школу того часу знаходимо в районній газеті від 7 червня 1946 року. Першими учнями того часу були Штик Василь Прокопович, Геєр Олена Петрівна, Тарасюк Леонід Адамович, Ковальчук Тетяна Дмитрівна, Корнелюк Ольга Адамівна, які розпочинали навчання у 1945 році. Цей клас був першим випуском семирічної школи.

У 1948 році очолила школу Батенко Віра Лаврентіївна родом із Кіровоградщини. При її завідуванні розпочалася добудова школи.

У 1950 році директором школи призначається Вертепна Тетяна Остапівна. В цьому ж році була добудована школа і відкрита семирічка.

/Files/images/8.jpg1959р. Вчителі Самарівської школи: Ольга Прокопівна, Марія Олександрівна, Раїса Олександрівна. У 1956 році з приходом директора Западинчука Василя Гнатовича була відкрита восьмирічна школа.

З 1959 по 1962 рік керівником педколективу Самарівської школи була Гордун Віра Лук'янівна, а з 1962 року - Назарчук Адам Тимофійович родом із с. Видраниця Ратнівського району.

У 1968 році на посаді директора школи його замінив Королік Йосип Потапович. Під час його роботи був добудований новий цегляний корпус./Files/images/5.jpg1971 р. Вчителі самарівської школи. Вигляд з парадного входу.

/Files/images/3.jpg Приміщення школи побудоване у 1978 р. (фото 90-х років)

З вересня 1975 року педколектив Самарівської школи очолив Скибук Іван Михайлович. В 1976 році с. Самари відвідав Міністр освіти УРСР Маринич, який пообіцяв допомогти в будівництві нової школи, яка і була побудована в 1978р. Нова сучасна школа була розрахована на 464 місць, а в 1980 в експлуатацію було здано дитячий садок на 60 місць з літнім павільйоном. Першою завідуючою садка стала Дейнека Лідія Адамівна.

/Files/images/6.jpgТренер школи по дзю-до Трофимук А.Т. серед своїх вихованців. З 1979 року по грудень 1981 року директором школи був Кулик Володимир Миколайович. В грудні 1981 року його замінивТрифимук Андрій Тимофійович. За період його роботи в Самарівській школі були відкриті спортивні секції по дзю-до та греблі на байдарках.

Влітку 1985 року директором школи був призначений Шоломицький Анатолій Францович, а напередодні нового1987-1988 навчального року його замінив Скибук Іван Михайлович, який працює нині вчителем української мови та літератури.

А вже в2007 році керівником навчального закладу стала Супрунюк Зоя Володимирівна, вчитель історії, родом із с. Річиця Ратнівського району.

Кiлькiсть переглядiв: 6158